Електроенергія (або електрична енергія ) – фізичний термін, широко поширений в техніці та в побуті для визначення кількості електричної енергії , що видається генератором в електричну мережу або споживачем, що отримується з мережі. Основною одиницею вимірювання вироблення та споживання електричної енергії служить кіловат-годину (і кратні йому одиниці). Для більш точного опису використовуються такі параметри, як напруга , частота та кількість фаз (для змінного струму ), номінальний та максимальний електричний струм .
Електрична енергія є також товаром, який купують учасники оптового ринку ( енергозбутові компанії та великі споживачі-учасники опту) у генеруючих компаній, а учасники роздрібного ринку в енергозбутових компаній. Ціна на електричну енергію в міжнародній торгівлі зазвичай виражається в центах за кіловат-годину або в доларах за тисячу кіловат-годин. Електрична енергія (електроенергія): Здатність електромагнітного поля виконувати роботу під впливом прикладеної напруги в технологічному процесі її виробництва, передачі, розподілу та споживання.
Європейські домогосподарства платять за електрику та природний газ більше, ніж будь-коли, навіть незважаючи на те, що уряди витрачають мільярди на захист споживачів від енергетичної кризи.
Середня роздрібна ціна на газ у Європейському Союзі та Великій Британії у жовтні склала майже 18 євроцентів за кіловат-годину, що вдвічі більше, ніж у тому ж місяці минулого року, за даними енергетичної консалтингової компанії VaasaETT Ltd.
У жовтні ціна на газ у Європі зросла на 67% до 36 євроцентів за кіловат-годину. Вартість електроенергії для домашніх господарств злетіла на 67% до 36 євроцентів за кіловат-годину.
Ці дані наводяться на тлі того, що за останній рік уряди країн ЄС зобов’язалися виділити понад 550 мільярдів євро на захист громадян та підприємств від різкого зростання цін на електроенергію.
За словами Філіпа Льюїса, головного виконавчого директора консалтингової компанії, розташованої в Гельсінкі, якби країни не надали таку підтримку, то рахунки домогосподарств, швидше за все, були б ще вищими.
У місячному вирахуванні середній питомий тариф на електроенергію у жовтні зріс на 3,4%, а на газ – на 2,5%. Найбільше місячне зростання відбулося у Дубліні, де тарифи на електроенергію зросли на 44%, а середня ціна на газ у Римі злетіла на 97%.
ЄС дозволив Україні вдвічі збільшити експорт електроенергії на європейський ринок. Збільшення експорту з 30 липня – важливий крок для обох сторін. Незважаючи на вторгнення Росії, Україна продовжить рухатися шляхом європейської енергетичної інтеграції. А споживачі у сусідніх з Україною країнах ЄС – економити за умов, коли ціни б’ють рекорди. Наприкінці липня пропускна спроможність міжсистемного з’єднання енергомереж України та Румунії зі Словаччиною збільшилася зі 100 МВт до 250 МВт. Дві ці країни порівну поділять додаткову експортну потужність.
З початку російського вторгнення в лютому 2022-го від енергомережі відключилися 6,5 млн. українських споживачів, тому країна докладає максимум зусиль для розширення співпраці з європейським енергетичним сектором. До початку наступного року Україна хоче досягти десятикратного зростання комерційних експортних потужностей: це можливо завдяки синхронізації електромережі України з європейською мережею ENTSO-E, яку виконали у перші дні війни з випередженням графіка на кілька місяців.
Завдяки імпорту дешевої української електроенергії, споживачі з Центральної та Східної Європи, можливо, вже до кінця року почнуть платити за електроенергію менше. Через війну з Росією спотові ціни на електрику в Україні зараз у рази нижчі, ніж на сусідніх ринках. Наприклад, спотова ціна в Україні 30 липня становила 71 євро за МВтч, а в Румунії – 494 євро за МВтч.
Експорт дешевої української електроенергії позначиться на ринку ЄС не відразу: пропускна спроможність міжсистемних з’єднань наразі мала. Проте вже цієї зими, коли вона збільшиться до 1,5 ГВт (з Угорщиною, Румунією та Словаччиною), а також до 1 ГВт із Польщею за окремою лінією, ефект стане відчутним.
Для України збільшення пропускної спроможності міжмережевих з’єднань з ENTSO-E – рятувальне коло, яке допоможе вітчизняним виробникам електроенергії утриматись на плаву. Якщо у серпні різниця між українськими та європейськими цінами залишиться на нинішньому рівні, то від експорту до Румунії Україна отримає прибуток у розмірі €40 млн. Експорт до Словаччини не менш вигідний. З 2023-го потужність міжмережевого з’єднання із сусідніми Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною збільшиться до 2,5 ГВт, і за рік українські компанії зароблять до €9,5 млрд. Це приблизні цифри, які не враховують усіх витрат. Але вони наголошують на важливості інтеграції України в європейський ринок.
Ще один важливий аспект: збільшивши комерційні експортні потужності до 2,5 ГВт та дозволивши українським компаніям продавати обсяги за кордон, Європа зможе щорічно економити 5 млрд кубометрів газу, що йде на виробництво електроенергії. Без зростання її експорту з України цей обсяг довелося б імпортувати з Росії при тому, що Європа прагне мінімізувати залежність від російського газу.
Коли закінчиться війна та розпочнеться масштабне відновлення України, попит на електроенергію в країні може різко зрости. Коли потреби української економіки потребують більше енергії, з’єднання з ENTSO-E можна включити в режим реверсу, і українські компанії почнуть імпортувати енергію з ЄС. Ефект зростання попиту в Україні вплине на весь регіон – для європейських виробників це можливість наростити та диверсифікувати виробництво.
Європейська енергетична інтеграція дає Україні ще кілька переваг. Наприклад, українська енергетична біржа UEEX розглядає можливість поновлення торгів, щоб допомогти компаніям продавати електроенергію на експорт.
Останні півроку обсяг торгів на UEEX був близьким до нуля. Наразі біржа бачить можливість у тому, щоб за її допомогою продаж електроенергії на експорт здійснювався прозоро та підзвітно. Крім того, UEEX веде переговори з біржами сусідніх країн, наприклад, румунської BRM, про об’єднання форвардних ринків електроенергії. Якщо вдасться домовитися, інтеграція України з європейськими ринками стане ще тіснішою.
Нещодавно Україна зробила ще кілька важливих кроків щодо розширення співпраці з європейськими та глобальними енергетичними структурами. Наприклад, у середині липня вона стала асоційованим членом Міжнародної енергетичної агенції (МЕА). Цей новий статус дає Україні можливість брати участь у розробці політики, яка визначає майбутнє світових енергетичних ринків.
Україна ухвалила сміливе рішення відключитися від російської мережі та синхронізуватися з європейською мережею вже у перші дні вторгнення. Київ сподівається, що успішна інтеграція в європейський ринок електроенергії закладе основу для ширших перетворень у країні, а також дасть економічний поштовх, який допоможе Україні у боротьбі за свободу.